улаштовувати — див. улаштувати … Словник синонімів української мови
улаштовувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
давати — даю/, дає/ш; мин. ч. дава/в, дава/ла, дава/ло; наказ. сп. дава/й; недок., да/ти, дам, даси/, дасть; дамо/, дасте/, даду/ть; мин. ч. дав, дала/, дало/; наказ. сп. дай; док. 1) перех. Передавати від однієї особи до іншої. || Надавати в чиєсь… … Український тлумачний словник
задавати — даю/, дає/ш, недок., зада/ти, да/м, даси/, док., перех. 1) Давати, пропонувати що небудь для виконання, розв язання і т. ін. Задавати мороки. Задавати питання. 2) Скеровувати у певному напрямку, указувати, визначати спосіб виконання. Задавати тон … Український тлумачний словник
заряджувати — ую, уєш, недок., заряди/ти, яджу/, я/диш, док., діал. 1) перех. і неперех. Організовувати, улаштовувати. 2) неперех., чим. Керувати, розпоряджатися, управляти. 3) кул. Приправляти чим небудь (страву) … Український тлумачний словник
збувати — а/ю, а/єш, недок., збу/ти, збу/ду, збу/деш, док. 1) перех. Продавати що небудь, когось. || Віддавати кого небудь кудись, улаштовувати, позбавляючись від утримання, догляду. || рідко. Проводити час, вік і т. ін. 2) перех. Позбавлятися кого , чого… … Український тлумачний словник
підстроювати — юю, юєш, недок., підстро/їти, о/ю, о/їш, док., перех. 1) Те саме, що підшиковувати. 2) перен., розм., також без додатка. Таємно, з умислом улаштовувати, зчиняти щось (перев. неприємне для кого небудь). 3) Настроювати музичний інструмент трохи,… … Український тлумачний словник
прилаштовувати — ую, уєш, недок., прилаштува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Прикріплювати що небудь до чогось. || Приєднуючи що небудь до чогось відповідним способом, робити придатним для нормального користування. 2) Поміщати що небудь зручно у якомусь місці. ||… … Український тлумачний словник
склеювати — юю, юєш, недок., скле/їти, скле/ю, скле/їш, док., перех. 1) Скріплювати що небудь за допомогою клею або чогось липкого клейкого. || Примушувати злипатися; зліплювати. 2) Виготовляти або відновлювати що небудь розбите, розірване, розламане і т. ін … Український тлумачний словник
справляти — я/ю, я/єш, недок., спра/вити, влю, виш; мн. спра/влять; док., перех. 1) розм. Здійснювати певні заходи з приводу свята, події і т. ін.; відзначати. || Улаштовувати, організовувати (бал, бенкет, гулянку і т. ін.). || Виконувати культові обряди. •• … Український тлумачний словник
